Кафедра германської філології

Сумський державний університет
Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій

АНОНСИ 2017-2018

29 вересня 2017

Організаційний семінар: презентація спілки для нових членів, цілі та завдання на наступний рік

Відповідальні за проведення  – голова спілки доц. Щигло Л.В. , секретар спілки – викл. Руденко Н.В.

листопад 2017

Міжкафедральний науковий семінар «Німецька мова в контексті глобалізації»

Відповідальні за проведення  – голова спілки доц. Щигло Л.В. , секретар спілки – викл. Руденко Н.В.

лютий 2018 

Міжвузівський науковий семінар «Німецька мова як іноземна і як мова професійного спілкування»

Відповідальні за проведення  – голова спілки доц. Щигло Л.В. , секретар спілки – викл. Руденко Н.В.

березень 2018

Участь у МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНА І СВІТ: ДІАЛОГ МОВ ТА КУЛЬТУР», яка відбудеться в         м. Київ

Відповідальні за проведення  – голова спілки доц. Щигло Л.В. , секретар спілки – викл. Руденко Н.В.

квітень 2018

Засідання секції «GermanistikinderWeltundinderUkraine» в рамках Всеукраїнська наукова конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів, яка відбудеться у  СумДУ.

Відповідальні за проведення  – голова спілки доц. Щигло Л.В. , секретар спілки – викл. Руденко Н.В.

травень 2018

Науковий семінар до Дня науки

Відповідальні за проведення  – голова спілки доц. Щигло Л.В. , секретар спілки – викл. Руденко Н.В

 

НОВИНИ 2017-2018

 

1. Interview mit der Vorsitzenden des Internationalen Deutschlehrerverbands

 

Deutsch ist nicht gleich Deutsch

Interview mit Marianne Hepp, der Vorsitzenden des Internationalen Deutschlehrerinnen- und Deutschlehrerverbands (Autor und  Redakteur- Martin Hager; Copyright: Goethe-Institut e. V., Redaktion Magazin Sprache, Mai 2017 https://www.goethe.de/de/spr/mag/idt/20981692.html)

Im Sommer 2017 findet die XVI. Internationale Tagung der Deutschlehrerinnen und –lehrer (IDT) statt. Marianne Hepp, Vorsitzende des Internationalen Deutschlehrerinnen- und Deutschlehrerverbands, spricht im Vorfeld über Mehrsprachigkeit, die Variationsbreite des Deutschen und die Vorteile einer kontroversen Diskussion.

Um mit einer etwas provokativen Frage anzufangen: Wenn man sich die Themen der ersten Internationalen Deutschlehrer-Tagung 1967 und der diesjährigen IDT ansieht, könnte der Unterschied kaum größer sein: von „Probleme des DaF“ zu „Brücken gestalten – Mit Deutsch verbinden“, von einer problem(lösungs)orientierten zu einer affirmativen Herangehensweise. Ist die Welt heute so schön und heil?
 
Diese Frage habe ich mir auch bereits gestellt. Es ist wirklich kurios: „Probleme des DaF“. Ich habe deshalb Rückfrage gehalten mit Kolleginnen und Kollegen von früheren Vorständen: Was sie damals darunter verstanden haben, waren tatsächlich strukturelle, grammatische Themen wie zum Beispiel die regelhafte Positionierung der konjugierten Verbform im Satz. Es waren also keine vorwiegend politischen Probleme gemeint, die hätten damals auch gar nicht so einfach thematisiert werden können, die Situation im geteilten Deutschland ließ das nicht ohne Weiteres zu. Die erste Tagung war in München, die zweite in Leipzig. Das war kein Zufall, denn München war Sitz der Zentrale des Goethe-Instituts und Leipzig Sitz des Herder-Instituts. Der politische Aspekt spielte also auf einer anderen Ebene hinein. Und dann wurden mit Salzburg, Bern, Budapest als Ausrichtungsorte im Lauf der Zeit auch andere Länder in die Rotation einbezogen.
 
Also Brückenbau durch Ortswahl?
 
Genau. Und bei der IDT 2017 wurde die Brücke als Thema gewählt. Denn heute wollen wir die Vermittlung von Deutsch nicht mehr negativ unter dem Gesichtspunkt der Probleme sehen, sondern positiv aus der Perspektive der Verbindung. Brücke bedeutet dabei natürlich auch eine Brücke zwischen Theorie und Praxis – was übrigens immer schon so war. Neu in diesem Zusammenhang ist aber die Brücke hin zur Mehrsprachigkeit. Man betrachtet Deutsch nicht mehr in einer Konkurrenzsituation stehend, sondern als eine Stimme im Chor der Sprachen. Die Sprachkulturen der Welt nähern sich immer mehr an. Außerdem gibt es ja auch viele Länder, in denen mehrere Sprachen gesprochen werden. Das rückt zunehmend ins Bewusstsein.
 
Das heißt, der Fokus liegt wesentlich stärker auf kulturellen Aspekten?
 
Absolut. Wir haben heute – das spiegelt sich auch in den 9 Fachpodien und 36 Sektionen wider – eine Vielfalt an Themen, die sich bei jeder IDT noch erweitert. Und die besonderen Anziehungspunkte sind Themen wie Kulturvermittlung und Landeskunde, Mehrsprachigkeitsforschung, digitales Lernen. Also die multikulturellen Ansätze im Lernen, die Mediendidaktik: Das sind die Interessensschwerpunkte, bei denen die Anzahl der eingeschriebenen Teilnehmenden stetig wächst.
 
Ist die Entscheidung, die sprachpolitischen Themen an den Anfang zu setzen, bewusst als Hinweis an die Politik gedacht, nach dem Motto: „Wir sind hier nicht nur, um uns auszutauschen, sondern wir wollen Akzente setzen und Forderungen stellen“?
 
Das ist eine Neuigkeit bei dieser IDT: Die früher teils separaten Podien wurden gemeinsam an den Anfang gestellt. Die Tagung zielt ja auch darauf ab, eine sprachpolitische Resolution vorzustellen, mit der sich schon seit über einem Jahr elf spezifische Arbeitsgruppen befassen. Ziel ist ein Aufruf an die Politik mit Empfehlungen zur Förderung der deutschen Sprache weltweit, des Mehrsprachigkeitskonzepts und der Unterstützung der beruflichen Aktivitäten der Deutschlehrenden.
 
Welche Möglichkeiten haben Sie denn, diesen Forderungen Nachdruck zu verleihen?
 
Solche sprachpolitischen Resolutionen muss man immer wieder stellen, man braucht Geduld. Und die Wirkung ist natürlich wesentlich größer, wenn die Entscheidungsträger selbst vor Ort sind oder waren.
 
Neben diesen eher übergreifenden, stärker verbandsorientierten Themen gibt es auch noch Neuerungen auf einer praktischen Ebene, nämlich Einblicke in die Arbeit von Lehrenden. Können Sie näher erläutern, was damit gemeint ist?
 
Das sind die didaktischen Werkschauen, ein ganz neues Format. Deutschlehrende aus aller Welt stellen mit kurzen Filmsequenzen ihre Arbeit in ihrem Land, in ihren Kursen vor. Zum Beispiel könnte das jemand aus Indien sein: Dort gibt es Klassen mit 50 bis 80 Leuten und die Lehrenden müssen sich eine ganz besondere Großgruppendidaktik ausdenken. Die Filmsequenzen zeigen, wie unterschiedlich die Ausgangssituationen sind. Die Lehrenden möchten damit eine Diskussion anregen, was auf internationaler Ebene als gut oder weniger gut empfunden wird.

In dieselbe Richtung geht ja auch eine andere Neuerung: Vorträge als Ko-Referate, also zwei Vortragende zu einem Thema mit Diskussion. Geht es dabei auch darum, etwas mehr in Richtung Kontroverse zu gehen?
 
Durchaus. Auch das war eine gute Idee der Freiburger Ausrichtenden. Zwei Vortragende sprechen nacheinander zu verschiedenen Aspekten eines gemeinsamen Themas und präsentieren es aus ihren je eigenen Blickwinkeln. Wenn beispielsweise ein Schweizer und eine Ungarin über ein Thema sprechen, das sie unter ganz unterschiedlichen Rahmenbedingungen umsetzen, zeigt das, wie verschieden ein und dasselbe Thema angegangen werden kann. Wir hoffen, dass das Zündstoff gibt für spannende Diskussionen.
 
Wir hatten ja schon über die Geschichte gesprochen, über die Rotation der Ausrichtungsorte. Zeigt sich darin auch ein Trend, dass die Variationsbreite des Deutschen immer stärker betont wird? Gibt es mittlerweile eine engere Verbindung zwischen dieser Rotation der Städte und dem Blick auf die regionale Variationsbreite des Deutschen?
 
Dieser Gedanke liegt dem IDV sehr am Herzen. Der Dachverband hat sich von Anfang an dafür eingesetzt, die Schulbuchpolitik in dieser Richtung zu unterstützen. Wir finden heute in allen Schulbüchern die Variationsbreite des Deutschen thematisiert. Der IDV hat auch schon 2007 eine DACHL-AG gegründet, also eine Arbeitsgruppe aus den deutschsprachigen Ländern Deutschland, Österreich, Schweiz und Liechtenstein, die immer größer wird. Daneben ist es aber auch wichtig, dass in das Rotationsprinzip weitere Länder einbezogen werden, in denen Deutsch eine Rolle spielt. Beispielsweise Ungarn, wo bereits 1983 eine IDT stattgefunden hat. Das war kein Zufall, denn in Ungarn gibt es deutsche Sprachinseln. Es wäre denkbar, auch in Zukunft Ausrichtungsorte auszuwählen, wo Deutsch in einer anderen Form als der Muttersprache eine wichtige Rolle spielt.
 
Was sich dann auch im Programm widerspiegeln würde, wie es aktuell in Fribourg beziehungsweise Freiburg der Fall ist? Es wird ja bewusst thematisiert, dass die Stadt eine Sprachgrenze zwischen dem Deutschen und dem Französischen darstellt.
 
Ja. Bei der IDT im italienischen Bozen konnte man das schon gut sehen. Die Teilnehmenden haben es sehr positiv aufgenommen, dass der IDT-Sitz eine Region war, in der Deutsch eine von mehreren Sprachen ist: in der die Sprachen nebeneinander existieren. Ich kann mich gut erinnern, wie eine Inderin sagte: „Das ist wie bei uns, nur haben wir sieben Sprachen. Das ist unser Alltag und es ist wohltuend zu sehen, dass das auch für die deutsche Sprache gelten kann.“
 
Um zum Schluss noch auf ein aktuelles Thema zu sprechen zu kommen: Wie hoch ist das Interesse bei der IDT an der Situation mit den Geflüchteten und dem damit einhergehenden hohen Bedarf an Deutschunterricht?
 
Wir haben bei unseren Mitgliedsverbänden gezielte Anfragen zum Interesse an diesem Thema gestellt. Es hat sich bei Deutschlehrenden auch in Ländern weitab von Europa – wie Brasilien - gezeigt, dass ein großes Interesse am Thema vorhanden ist. Die Teilnehmenden wollen wissen, welche Lösungen die deutschsprachigen Länder finden. Denn es gibt in anderen Ländern durchaus Parallelsituationen, beispielsweise mit Arbeitsmigranten. Oder umgekehrt ziehen die Menschen von dort selbst in andere Länder und müssen eine neue Sprache lernen. Diesem Interesse kommt das IDT-Programm entgegen. Das ist übrigens auch ein gutes Beispiel dafür, wie die IDT aktuelle Tendenzen und Interessen aufgreift und damit ihrerseits Einfluss auf die Zukunft des Unterrichtens und des Fachs DaF nimmt.

Prof. Marianne Hepp lehrt Deutsche Sprachwissenschaft am Dipartimento di Filologia, Letteratura e Linguistica der Universität Pisa, Italien. Seit 2009 übt sie die ehrenamtliche Funktion als Präsidentin des Internationalen Deutschlehrerinnen- und Deutschlehrerverbands (IDV) aus.

 

 2. Germanistik in der Ukraine

Шановні колеги!

Повідомляємо, щоПостановоюПрезидіїВАКУкраїнивід 02.07.2008 р. № 1-05/6 журнал "Germanistik in der Ukraine" внесенодоперелікуфаховихвидань. Журнал виходить із періодичністю 1 раз у рік. Статті до збірника приймаються до 01 жовтня кожного року.

3. Конференція «КОМУНІКАТИВНИЙ ДИСКУРС У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

Вельмишановні колеги!

Запрошуємо 6-7 жовтня 2017 року взяти участь у роботі

Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «КОМУНІКАТИВНИЙ ДИСКУРС У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

 

Наукова проблематика конференції:

Літературознавство

Міжкультурна комунікація і перекладознавство

Мовознавство і лінгводидактика

 

Робочі мови конференції: слов’янські, англійська, німецька.

Форма участі: очна та заочна (стендова доповідь і публікація тез).

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут літератури НАН України

Інститут проблем виховання НАПН України

 

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

НТУ України «Київський політехнічний університет»

Київський університет імені Бориса Грінченка

Університет Миколи Коперника, Торун, Польща

________________________________________________________________________________________________

     МНУ імені В. О. Сухомлинського, 54030 Україна, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24. Тел. (095)802-06-42, (063)515-70-15. Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

 

Вельмишановні колеги!

Запрошуємо 6-7 жовтня 2017 року взяти участь у роботі

Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «КОМУНІКАТИВНИЙ ДИСКУРС У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ»

 

Наукова проблематика конференції:

Літературознавство

  1. Стратегії художньої комунікації в парадигмі етнокультури.
  2. Література в інтермедіальному вимірі.
  3. Літературний текст в аспекті герменевтики, філософії, психології.
  4. Художній текст і культурна памʼять.
  5. Гра в літературу та література гри.
  6. Медіакритика світу в полікультурному вимірі.
  7. Технології навчання літератури в контексті міжкультурної взаємодії.

 

Міжкультурна комунікація і перекладознавство

  1. Мовна соціологізація в кроскультурних контекстах.
  2. Переклад як засіб міжкультурного взаєморозуміння.
  3. Культурно-детерміновані фактори у практиці перекладу.
  4. Проблеми міжкультурної комунікації в поліетнічній площині.
  5. Методичні інновації у викладанні іноземних мов.

 

Мовознавство і лінгводидактика

  1. Мовні системи: проблеми розвитку та функціонування в полікультурному просторі.
  2. Лінгвокультурологічні аспекти мовних одиниць.
  3. Дискурсивна лінгвістика: теорія і методологія міжкультурної комунікації.
  4. Структурно-семантичні аспекти мовного дискурсу в полікультурному просторі.
  5. Методичні інновації у викладанні української мови.

 

Робочі мови конференції: слов’янські, англійська, німецька.

Форма участі: очна та заочна (стендова доповідь і публікація тез).

Для участі в конференції необхідно до 10 вересня 2017 року подати електронною поштою заявку (форма додається) на адресу mnu-konf-filolog@ukr.net, вказати в темі листа «Заявка» та прізвище. Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення до програми не пізніше 17 вересня 2017 року. Після отримання підтвердження про внесення теми до програми учасникам (незалежно від форми участі) до 24 вересня 2017 року необхідно подати тези доповіді та перерахувати реєстраційний внесок.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 27 вересня 2017 року.

Матеріали конференції будуть опубліковані до початку її роботи в збірнику тез доповідей (вимоги до тез див. нижче). Статті, підготовлені на основі доповідей, публікуватимуться в фаховому збірникові наукових праць «Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: філологічні науки (літературознавство)» (вартість публікації становить 35 грн. за сторінку), або розміщенні у науковому електронному журналі «Текст. Контекст. Інтертекст» (вартість – 250 грн.). Статті з питань мовознавства, лінгводидактики та перекладознавства будуть надруковані в фаховому науковому виданні «Філологічні студії» (мовознавство) КДПУ (вартість публікації становить 35 грн. за сторінку). З вимоги до оформлення статей можна ознайомитися на сайтах видань: litzbirnyk.com.ua, text-intertext.in.ua, journal.kdpu.edu.ua/filstd. Орієнтовний кінцевий термін подання статей – 30 жовтня 2017 року.

Організаційний внесок для очних учасників – 200 гривень, для заочних учасників з України – 150 гривень, для зарубіжних учасників – 20 євро. Він включає публікацію програми і тез у збірнику матеріалів конференції, ланч та каву-брейк для учасників наукового зібрання.

Фінансові витрати (проживання в готелі, харчування, проїзд) забезпечуються учасниками конференції.

Контакти

Відповідальні секретарі наукової конференції:

Секції «Літературознавство», «Мовознавство і лінгводидактика» – к.філол.н. Бондар Людмила Олександрівна. Тел. (068)268-44-18, (095)920-57-23.
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Оргвнесок учасників конференції секцій «Літературознавство», «Мовознавство і лінгводидактика» слід перераховувати на карту «A-банку» № 5211 5273 0537 8222 (Бондар Л.О.).

Секція «Перекладознавство» – к.пед.н. Сидоренко Юлія Ігорівна. Тел. (066)793-67-17.
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Оргвнесок учасників конференції секції „Перекладознавство” необхідно перераховувати на карту «Приватбанку» № 4149 4978 6957 4915 (Сидоренко Ю. І.).

Здійснюючи переказ коштів, просимо зазначати прізвище та ініціали особи учасника конференції.

Адреса проведення наукового зібрання: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24.

Тел. кафедри української мови і літератури: (095)802-06-42, (063)515-70-15.

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

 

Оргкомітет

 

ЗАЯВКА

на участь у Міжнародній науковій конференції

«Комунікативний дискурс у полікультурному просторі»

(6 – 7 жовтня 2017 р.)

Прізвище, ім’я, по батькові

 

Науковий ступінь, вчене звання

 

Посада

 

Установа (повна назва)

 

Тема доповіді

 

Напрям та секція

 

Форма участі (очна або
заочна)

 

Контактна адреса, телефон

 

e-mail (заповнити обов’язково, адреса повинна бути діючою)

 

Потреба в запрошенні
в паперовому вигляді
(так / ні) – тільки для очних учасників

 

Потреба в житлі (так / ні)

 

Дата приїзду / дата від’їзду

 

 

 

ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

 

Обсяг тез – 2 сторінки.

Стандарти: папір формату – А4, шрифт набору – Times New Roman Cyr, кегль – 12 pt, міжрядковий інтервал – 1.0, всі поля – 2 cм. Сторінки без нумерації. Параметри абзацу: перший рядок – відступ 1 cм., відступи зліва і справа – 0 мм.

Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки. Допускається виділення ключових понять напівжирним шрифтом, цитат – курсивом. Необхідно використовувати однотипні лапки (парні – «…»). При наборі тексту потрібно розрізняти символи дефісу (-) та тире (–).

Матеріали розташовуються в такій послідовності:

    ініціали та прізвище автора/авторів (окремий абзац із вирівнюванням по лівому краю);

    місто (окремий абзац із вирівнюванням по лівому краю);

    адреса електронної поштової скриньки (окремий абзац із вирівнюванням по лівому краю);

    назва тез (великими літерами, напівжирний шрифт, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

    основний текст; бібліографічні посилання в тексті беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяють комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [5], [6, 123] [5; 34]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань;

    список використаних джерел (за необхідності) розташовується в алфавітному порядку в кінці тез (література оформлюється за останніми вимогами ВАК України. – Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5. – С. 26–30);

 

 

 

Українська (Україна)English (UK)Polish (PL) German
1 2 3 5

Корисні посилання

Ми у соціальних мережах